Й. С. Бах: Органні твори веймарського періоду

Дата, час, місце

  • 19/09/2018
  • 19:00
  • вулиця Соборна, 137, Рівне, Зал камерної та органної музики
  • 43-01-50, 067-363-29-00

Лауреат Міжнародних конкурсів Олена Мацелюх.

Львівська органістка Олена Мацелюх вміло поєднує сольну виконавську’ практику з ансамблевим концертуванням. Вона виступає у Львові з постійно оновлюваними концертами у Будинку органної та камерної музики, у Львівському Домініканському соборі на найстаршому із діючих органів нашої країни, а також як виконавець на клавішних інструментах з багатьма симфонічними та камерними оркестрами на філармонічній сцені. Серед її творчих партнерів – вокалісти, диригенти та інструменталісти, які є обличчям музичної сучасності, зокрема – Наталія Гутман, Кшиштоф Пендерецький, Олег Криса та інші. Протягом двох останніх років відбулися органні речиталі Олени Мацелюх у більше як двох десятках міст України, Польщі, Франції, Швейцарії. У репертуарі органістки поруч із перлинами органної класики знайшла своє місце низка творів музичної літератури у транскрипції для органа. Співпраця органістки зі львівським композитором Богданом Котюком стала поштовхом для створення митцем нових творів у сучасній українській органній музиці. Особливістю виконавської манери Олени Мацелюх є урізноманітненість програм та щирість виконання, а особисті – працелюбність та організованість сформували креативну мистецьку особистість.

Веймарський період в житті і творчості Й.С. Баха – 1707 – 1717

У Веймарі  Бах отримавши звання концертмейстера герцога Веймарського, досить спокійно провів тут дев’ять років і весь свій час міг присвятити розвитку свого дарування і творчого потенціалу. У цій сприятливій атмосфері його талант зміцнів і сформувався остаточно, і тут були написані всі найважливіші добутки того першого періоду його діяльності.

Грунтовність та сумлінне ставлення до свого мистецтва були у Баха такі великі, що в справі творчості він ніколи, навіть в юнацькому віці, не покладався на сили власного обдарування, а навпаки, завжди і найуважнішим чином вивчав твори інших, як старих, так і сучасних йому творців музики. У Веймарі Баху відкрилася можливість всебічно познайомитись із світовим музичним мистецтвом. Не покидаючи Німеччини, він зумів зрозуміти і відібрати для себе саме корисне і цінне, що несла музична культура Італії та Франції. Бах ніколи не переставав вчитися; навіть на схилі років, в Лейпцігу, вже остаточно сформований художник, вивчав італійську вокальну літературу, переписував твори Палестріні (1315-1594) та інших класиків старовинного хорового мистецтва.

Однією з особливостей творчості Баха взагалі залишається та риса його, що не задаючись зовнішньої метою винаходу нових форм музики, він брав вже готові форми, задовго до нього створені, і потім силою свого могутнього таланту доводив розробку їх до такого кінцевого ступеня досконалості, про який ні до, ні після нього не можна було й думати. Він ніби вичерпував весь можливий зміст, всі елементи художньої краси, властиві тій або іншій музичній формі. Достовірно відомо, наприклад, що багато музикантів після Баха відмовлялися писати в тих музичних жанрах, в яких писав він, і саме під впливом переконання, що після нього там не можна створити нічого нового і більш майстерного. З точки зору цих міркувань цілком виправдовується той погляд, за яким Бах, разом з іншим сучасним йому музичним корифеєм Генделем, є завершителем старої музичної епохи, які поклали, так би мовити, останній камінь у будівлю старої духовної музики.

Програма концерту:

Фантазія і фуга a -moll

Прелюдія і фуга a-moll

Хорал “Ich ruf’ zu dir, Her Jesu Christ”

Прелюдія і фуга D-dur

Концерт G-dur в 3-х частинах

Фантазія і фуга g-moll

Токата і фуга d-moll

Аве Марія